Тінь над фінансами: чому новий закон про факторинг б'є по довірі до банківської системи
Київ • УНН
Чому новий закон про факторинг б'є по довірі до банківської системи.
Новий закон про факторинг, ініційований Данилом Гетьманцевим, непомітно змінює правила гри у банківській сфері: під виглядом боротьби з агресором держава отримує право доступу до конфіденційної фінансової інформації громадян, що загрожує не лише довірі до банків, але й майбутньому donate-культури в Україні, пише УНН.
У фінальній версії проекту закону №12306 про факторинг, ініційованого головою податкового комітету Данилом Гетьманцевим, найцікавіша деталь - нова поправка, у документах вона зазначена під номером №251. Суть поправки в тому, що на період дії воєнного стану та 2 роки після його завершення держава зобовʼязала банки, за запитом, надавати доступ до всіх конфіденційних даних клієнтів та їх фінансові операції. При тому, що раніше ці дані підпадали під норму "банківська таємниця".
Почнемо з того, що формально новий закон запроваджує точкову та обмежену норму лише для Міністерства юстиції, лише у справах, пов'язаних з агресором. Однак у ньому немає чітких гарантій того, що отримана інформація буде використовуватися виключно за призначенням. Немає гарантій і щодо того, що причину перевірки "не притягне за вуха" та не трактуватиме у власних інтересах виконавча гілка влади. Як зараз, так і в перспективі 10 років.
Окрім того, у законопроєкті №12306 не передбачено механізму подальшого контролю за наданою інформацією; немає зобов'язань щодо знищення даних, якщо вони не були використані у справі.
Внаслідок цього виникає ризик несанкціонованого поширення інформації, включаючи можливу передачу до правоохоронних та органів контролю.
У межах підготовки матеріалу редакцією УНН додатково були отримані коментарі від кількох державних банків, включаючи "Укргазбанк". На запитання про те, як проходили податкові перевірки за умов дії законодавства:
Ми передавали копії контрактів із заштрихованими чи прихованими елементами - сумами, іменами, реквізитами. Це дозволяло податковим органам проводити перевірки без прямого доступу до банківської таємниці
За допомогою цього закону держава "оголює" банківський сектор. Адже, попри наявні обмеження, знайдено формальний спосіб обійти пряме розкриття інформації, забезпечуючи при цьому прозорість для перевіряючих.
Ще одна важлива сторона впливу закону - donate-надходження. Аналізуючи причинно-наслідкові звʼязки, очікується, що новий закон про розкриття банківської таємниці, на жаль, може зменшити donate-надходження до українських фондів. Які закривають багато наявних прогалин у фінансуванні: і реабілітації військових, і оборони держави, і соціальній підтримці найбільш незахищених прошарків населення. І, звісно, відкриття доступу до банківської таємниці без прозорих рамок може призвести до падіння довіри до банківської системи в цілому. Це може зачепити всіх: громадян, бізнес та громадські організації.
Адже тепер, за наявності формального приводу, навіть фінансові потоки зооволонтерських організацій, теоретично, можуть опинитися у фокусі інтересу на підставі "загрози" національній безпеці.
Таким чином, ухвалений закон легалізує раніше неформальну практику, але відкриває правовий прецедент для розширення доступу до конфіденційної інформації. В умовах відсутності дієвого контролю за використанням таких даних ідеться не лише про боротьбу з агресором, а й про переосмислення меж банківської таємниці в Україні.
Ключовим питанням залишається: чи працюватиме цей інструмент на захист держави, чи стане новим способом тиску на бізнес та банківську сферу?
