Лінгвістичні маніпуляції підкорюють споживачів: сертифікат, гарантія, офіційність… А ви перевіряли, що стоїть за цими словами?
Київ • УНН
В рекламі часто використовують слова на кшталт "офіційний", щоб створити ілюзію надійності. Споживачам варто бути уважними до рекламних формулювань та критично мислити.

У світі надлишку інформації та реклами споживачі часто орієнтуються на зовнішні ознаки якості – яскраву упаковку, гучні слогани, знайомі слова на кшталт "офіційний" чи "гарантований". Такі маркери створюють ілюзію безпеки й надійності, хоча насправді рідко мають підтвердження. У результаті – довіра базується не на фактах, а на вдало сформульованих рекламних обіцянках, пише УНН.
Деталі
Як засоби лінгвістичної маніпуляції зазвичай використовуються епітети ("преміум", "офіційний"), евфемізми ("альтернативна версія" замість "копія"), а також псевдосертифікаційні маркери ("рекомендовано експертами"), які часто не мають фактичного підґрунтя, але створюють враження достовірності".
"Реклама використовує лінгвістичні маніпуляції для формування сприйняття та світогляду, використовуючи стратегії, що впливають на пізнання та концептуалізацію. Вони створюють замінну реальність, впливаючи на цінності та ідеали за допомогою психологічного переконання", – зазначає філологиня Олена Оленюк.
Часто такі маніпуляції направлені на сегмент техніки, зокрема смартфонів, побутової електроніки, гаджетів і аксесуарів, де споживач очікує високої якості, офіційної гарантії та підтримки від бренду. Саме тут вживання слів "офіційний", "гарантований", "сертифікований" чи "європейські технології" стає найбільш ефективним інструментом впливу на вибір користувачів.
Лінгвістичні прийоми ілюструє приклад стартової сторінки мережі YABLUKA, яку прикрашає банер із написом "мережа оригінальної техніки". Формулювання звучить авторитетно й створює враження, що компанія є офіційним партнером виробника. Однак юридично поняття "оригінальний" не дорівнює "офіційний": це лише вказівка на справжнє походження товару, а не на ліцензійний канал постачання чи наявність сертифікованого сервісу.

На тлі новин про те, що мережа Yabluka не раз потрапляла в поле зору правоохоронців через можливу торгівлю "сірою" технікою, а Державна податкова служба України фіксувала схеми ухилення від сплати ПДВ на понад 286 млн грн у мережах "Ябко" та Yabluka, особливої уваги заслуговує і ймовірне маніпулювання рекламними технологіями та лінгвістичною грою слів, що формує у споживачів хибне уявлення про офіційність і надійність товару.
Серед поширених мовних пасток, покликаних викликати довіру до товару, – фрази на кшталт "сертифікований товар", які звучать переконливо, але зазвичай не містять жодних уточнень щодо походження чи дії сертифіката в Україні. Аналогічно працює "гарантія 12 місяців", яка часто означає лише внутрішнє зобов’язання продавця, а не офіційну підтримку виробника. Формулювання "сервіс в Україні" може приховувати неавторизовані майстерні, а "рекомендовано виробником" – виявитися необґрунтованою апеляцією до авторитету без доказів. Усі ці вислови формують ілюзію надійності, хоча насправді є прикладами лінгвістичної маніпуляції, що базується на розмитості й непідтвердженості.
Цікаво, що практика Європейського Союзу щодо боротьби з маніпулятивною рекламою вже давно закріплена на нормативному рівні. Зокрема, Директива 2006/114/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 12 грудня 2006 року щодо оманливої та порівняльної реклами встановлює чіткі умови допустимості рекламних тверджень. Документ забороняє будь-яку інформацію, яка може ввести споживача в оману та вплинути на його економічну поведінку. Зокрема, використання термінів на кшталт "офіційний", "сертифікований" або "рекомендований" без належного підтвердження джерела розцінюється як недобросовісна практика.
І поки Україна запровадить відповідні підходи, у добу інформаційних надлишків, споживачам варто бути особливо уважними до рекламних формулювань і не піддаватися мовним маніпуляціям. Критичне мислення та елементарна інфогігієна – це найкращий захист від псевдонадійності.