Автоматизована система обліку мобільних пристроїв за п'ять років принесла до бюджету 6 млрд грн
Київ • УНН
Автоматизована система обліку мобільних пристроїв за 5 років принесла до держбюджету понад 6 млрд грн. В УДЦР наголошують на необхідності відновлення повноцінного механізму обліку.
Автоматизована система обліку мобільних пристроїв (АІСОМТУ) за перші п’ять років роботи забезпечила понад 6 млрд грн надходжень до державного бюджету. Про це йдеться у відповіді Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (УДЦР) на інформаційний запит УНН.
Деталі
Український державний центр радіочастот повідомив, що Узагальнену базу даних міжнародних ідентифікаторів кінцевого обладнання (ІМЕІ – англ. International Mobile Equipment Identity) у складі автоматизованої інформаційної системи обліку мобільних терміналів на території України (АІСОМТУ) запустили у травні 2009 року.
Впровадження АІСОМТУ на підставі чинного на той час законодавства призвело до суттєвого збільшення офіційного ввезення мобільних терміналів та збільшило у 17 разів надходження митних платежів до бюджету у перший рік її функціонування. Загалом, за період роботи АІСОМТУ за 2009-2014 роки, до бюджету лише від імпорту мобільного термінального обладнання надійшло більше 6 млрд грн податку на додану вартість
У 2014 році в Україні скасували обов’язкові вимоги, які зобов’язували мобільних операторів перевіряти IMEI-коди та блокувати нелегальні пристрої. Унаслідок цього, через відсутність оновленого законодавства, система частково втратила свою ефективність. Попри це, Український державний центр радіочастот (УДЦР) продовжує технічно підтримувати базу IMEI та співпрацює з імпортерами на добровільних засадах. Водночас такий формат роботи не забезпечує повноцінного контролю за ринком.
На думку експертів УДЦР, повернення до активного обліку та ефективна ідентифікація пристроїв за кодами IMEI може суттєво зменшити обсяги "сірого" ринку. Це дозволить комплексно протидіяти таким проблемам, як незаконний обіг мобільної техніки, контрафакт, крадіжки, корупція, несанкціонована зміна IMEI-кодів, заниження митної вартості та ухилення від сплати податків. Нині питання у законодавстві.
На законодавчому рівні нині триває робота над відновленням повноцінного механізму обліку. У Верховній Раді перебуває на розгляді законопроєкт № 6183, який передбачає внесення змін до Закону України "Про електронні комунікації". Документ пропонує запровадити обов’язковий реєстр кінцевого обладнання та ввести комплексні заходи з протидії контрафакту, незаконному ввезенню продукції, порушенням митних правил та використанню заборонених пристроїв у мобільних мережах
В УДЦР також пояснили, що код IMEI не можна просто вигадати або призначити самостійно. Він присвоюється пристрою ще на етапі виробництва – наприклад, коли виготовляється телефон, планшет або окремий модуль зв’язку. Це право має лише GSM Асоціація – міжнародна організація, яка об’єднує виробників мобільної техніки. Вона видає серії кодів виключно виробникам, і лише для тих пристроїв або модулів, які мають вбудований GSM або UMTS модуль для роботи в мобільній мережі.
Український формат бази, яку веде УДЦР, містить три списки мобільних пристроїв: білий, сірий і чорний. До білого списку входять гаджети, офіційно завезені в Україну, яким дозволено працювати в мережі. У сірому списку – пристрої, яким тимчасово дозволено використання, наприклад, поки триває перевірка. У чорному списку знаходяться телефони, які заборонені до використання, зокрема викрадені або підроблені. Такий розподіл допомагає контролювати ринок і відрізняти легальні пристрої від тих, що потрапили в Україну з порушенням правил.
Нагадаємо
В Україні також існує база Міністерства внутрішніх справ, яка дозволяє користувачам перевіряти свої пристрої за IMEI-кодом, проте, за словами експертів, для ефективної боротьби з "сірим" ринком технічних рішень замало − потрібна системна протидія корупції та нелегальному імпорту, насамперед на митниці.
УНН також повідомляв про витік внутрішніх описів "сірих" схем постачання техніки Apple в одній з невеликих мереж. Техніку закуповують через посередників у країнах Південно-Східної Азії - здебільшого це новинки або відновлені пристрої. В Україну вона ввозиться мікроавтобусами за підробленими митними деклараціями, де замість дорогих гаджетів вказуються дешеві аксесуари. Експерти припускають наявність "зеленого коридору" на митниці. Надалі техніку реалізують через широку мережу магазинів, формально оформлену на сотні ФОПів, що дозволяє мінімізувати податки та уникати відповідальності.
Усе це свідчить про актуальність питання і потребу не лише в технічному, а й у комплексному підході до боротьби з тіньовим обігом електроніки.
